Верховна Рада України підтримала новий законопроєкт, який посилює контроль над цифровими платформами та інтернет-магазинами. Відтепер покупцям підакцизних товарів доведеться підтверджувати вік за допомогою цифрових інструментів, а великі маркетплейси зобов'яжуть автоматично звітувати про доходи своїх продавців.

Зараз, у 2026 році, процес цифровізації економіки вимагає нових підходів до регулювання інтернет-торгівлі. Парламент зробив черговий крок до детінізації ринку, підтримавши законодавчі ініціативи, що стосуються як великих торгових майданчиків, так і звичайних споживачів. Головною новацією законопроєкту №15111-д стало впровадження європейських стандартів звітності та жорсткий контроль за онлайн-продажем алкогольних і тютюнових виробів.

Нові вимоги до звітності цифрових платформ

Один із ключових напрямків документа — імплементація міжнародного стандарту обміну інформацією DPI та правил, аналогічних європейській директиві DAC7. Це означає, що оператори цифрових платформ будуть зобов'язані збирати та передавати контролюючим органам дані про фінансову активність своїх користувачів.

Як детально пояснюють журналісти профільного видання «Судово-юридична газета», яке першим оприлюднило деталі документа:

"Законопроєкт №15111-д передбачає впровадження автоматичного обміну інформацією про доходи користувачів цифрових платформ. Йдеться про сервіси, через які продають товари, здають майно в оренду або надають різноманітні послуги".

Під дію нових норм підпадають сайти та застосунки, де українці продають товари, пропонують послуги фрилансу, онлайн-консультації, а також здають в оренду житло або транспортні засоби. Водночас законодавці врахували інтереси пересічних громадян, які використовують платформи для продажу власних вживаних речей. Згідно з текстом документа, дані не передаватимуться до податкової, якщо продавець протягом звітного року здійснив менше ніж 30 транзакцій і отримав загальний дохід, що не перевищує 2000 євро.

Фінансові експерти та юристи наголошують, що такі зміни є логічним продовженням курсу на євроінтеграцію, адже аналогічні правила вже діють на території Європейського Союзу, змушуючи операторів платформ відповідально ставитися до ідентифікації своїх клієнтів.

Верифікація віку покупців та реєстр продавців підакцизних товарів

Окремий, і чи не найбільш обговорюваний блок змін, стосується регулювання ринку підакцизних товарів в інтернеті. Продаж алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин для них відтепер буде суворо контролюватися.

По-перше, здійснювати таку торгівлю дозволять виключно за наявності чинної ліцензії. По-друге, підприємці будуть зобов'язані внести всі свої цифрові ресурси — вебсайти, доменні імена, URL-адреси та мобільні застосунки — до спеціально створеного державного реєстру. У разі виявлення незареєстрованого інтернет-магазину, що реалізує підакцизну продукцію, доступ до такого ресурсу підлягатиме негайному блокуванню.

Найбільше нововведення для споживачів — це неможливість придбати алкоголь чи сигарети онлайн без підтвердження повноліття. Закон передбачає декілька високотехнологічних шляхів для перевірки віку перед здійсненням транзакції:

  • Використання даних електронного паспорта або посвідчення водія через державний застосунок "Дія".

  • Застосування технологій розпізнавання обличчя (Face ID технології, інтегровані в системи продажу).

  • Дистанційна перевірка оператором магазину в режимі реального часу (наприклад, через відеозв'язок).

Фахівці з кібербезпеки та розробники державних сервісів зазначають, що подібна багатофакторна верифікація зведе до мінімуму можливість придбання заборонених для дітей товарів підлітками, що раніше було поширеною проблемою при кур'єрській доставці.

Відповідальність за порушення нових правил

Законодавець передбачив суворі санкції для забезпечення виконання нових норм. Якщо оператор цифрової платформи відмовиться подавати звітність про доходи продавців або надасть недостовірні дані, йому загрожує штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

Окрім того, відповідальність покладається і на постачальників електронних комунікаційних мереж (інтернет-провайдерів). Якщо вони проігнорують вимогу щодо блокування сайтів, які нелегально торгують алкоголем і не внесені до реєстру, на них чекають фінансові стягнення. За перше порушення провайдеру доведеться сплатити штраф у розмірі 34 тисячі гривень, а за повторне ігнорування вимог протягом року сума зросте вдвічі — до 68 тисяч гривень.

Додаткові норми щодо експорту природних ресурсів

Окрім регулювання цифрового простору, законопроєкт містить норми, що стосуються управління природними ресурсами. Документ вводить вивізне (експортне) мито на окремі види граніту та будівельного каменю. Відповідно до затверджених положень, ставка становитиме 0,3 євро за один кілограм сировини і діятиме протягом наступних десяти років, що має стимулювати внутрішню переробку матеріалів замість їх прямого експорту.