100-річчя від дня народження Юрія Серадського - одного з найкращих літописців Придніпров'я
Юрій Серадський - відомий фотограф-документаліст, світлини якого бачив кожен кам'янчанин. Якщо ви вважаєте, що чуєте цю фамілію вперше, тоді просто згадайте ілюстроване видання "Дніпродзержинськ", видавництва "Промінь" - впевнений, що у вас, або ваших батьків, бабусі та дідуся точно був (а може й досі є) примірник. Автором усіх фото в ньому був саме Юрій Зіновійович.
До 100-річчя з дня народження митця відомий дніпровський фотограф Володимир Рязанов написав на своїй сторінці в Facebook пост-присвяту Юрію Серадському.
Ю.З. Серадський народився 15 липня 1923 року в місті Екатеринослав, яке в 1926 році було перейменовано на Дніпропетровськ (нині Дніпро). Його батько Зіновій Іванович працював на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі імені Карла Лібкнехта, а мати Ксенія Іванівна була домогосподаркою. Маленький Юрій навчався в середній школі №17.
Юнацькі роки майбутній фотограф проводив в піонерських походах, а також ганяючи гусей та кур по вулицям лівобережного району Дніпропетровська на мотоциклі, разом із своїм однокласником Анатолієм Брандісом. У 1941 році вони разом пішли до військового комісаріату, щоб захищати батьківщину від фашистів: Юрій потрапив в танкову армію маршала Павла Рибалка, в той час як Анатолій став льотчиком-штурмовиком. Пізніше Брандіс двічі отримає звання Героя Радянського Союзу.
Читайте також: Поет та перекладач Сергій Злючий з Кам'янського презентував землякам власну книжку
Юрій Серадський був механіком-водієм танка та брав участь в обороні Ленінграду, визволенні Варшави й Праги, а також - берлінському наступі. Неодноразово Серадський отримував поранення, горів у танку...
Після війни Юрій закінчив Дніпропетровський будівельний інститут та працював в проектних і будівельних трестах. Згодом займав відповідальні посади в міністерстві. Однак отримані на війні рани давали про себе знати, і він вирішив змінити сферу діяльності на більш спокійну.
Юрій Серадський пірнув із головою в журналістику. Будучи енергійним, комунікабельним та обдарованим, Ю.З. Серадський став провідним журналістом газети "Дніпровська правда". Він завжди доповнював свої очерки та репортажі власними фотографіями і малюнками, що надавало його статтям окремого шарму. Крім того, в нього було власне авто "Запорожець" з ручним керуванням, який нагадував йому танк за розташуванням ричагів та педалей. Він був чарівним та веселим співрозмовником, завжди знаходив спільну мову з усіма.
Після того, як Юрій Зіновійович вийшов на пенсію, він направив свою невичерпну енергію в риболовлю, "тихе полювання" на гриби, дачний квітковий сад та садок... Він помер у 2001 році та похований на Запорізькому цвинтарі в Дніпрі.
Ось таким був невиправний оптиміст, фронтовик, будівельник та репортер Юрій Серадський, світлини якого відкривають нам Кам'янське (тоді ще Дніпродзержинськ) тих часів.
Наостанок радимо вам зазирнути до світу чарівної мозаїки міста, який створило подружжя Михайла та Любові Келлер. Яскравий екскурс їхними творами на стінах міста ви можете знайти за посиланням.